-
1 нависший
-
2 новость
навіна; новасць; новасьць* * *— гэта што яшчэ за выдумкі?, гэта што яшчэ за навіны?— вось выдумкі!, вось новая справа! -
3 Что город, то и норов, что деревня, то обычай
Што ні край, то свой звыча́йШто старана, то навінаШто ні хата, то свой комінМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Что город, то и норов, что деревня, то обычай
-
4 Что ни день (час), то новость
Што гадзіна, то навінаШто ні гадзінка, то новая прычынкаМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Что ни день (час), то новость
-
5 наталкивать
натолкатьI. 1) см. II. Наталкивать;2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -1) см. Натолкнутый;2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.II. Наталкивать, натолкнуть -1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (подII. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.* * *I несов.; сов. - натолк`ать1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́тиII несов.; сов. - натолкн`уть(надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш) -
6 да
але; няхай; так* * *I 1) утвердительная частица так, ага, алевсе здесь? — Да
— усе тут? — Так (ага, але)(что) га, штовсё обошлось благополучно, да?
— усё абышлося добра, так?— вы чулі? Пятроў прыехаў — Праўда? (няўжо, хіба)? А я і не ведаў— грамадзянін Іваноў! — Га (што)?да, хорошее теперь время
— так (сапраўды), добры цяпер часда, ещё одна новость
— ага, яшчэ адна навінаII союзда, ты был там?
— дарэчы, ты быў там?хочет, да не может
— хоча, ды (але) не можа3) (в начале предложения с оттенком заключительности, в середине предложения для усиления следующего слова) ды -
7 воз
* * *воз новостей перен.
— воз навінчто с воза упало, то пропало посл.
— што з воза упала, тое прапала -
8 красный
* * *1) чырвоны— асавік, падасінавіккрасный фосфор хим.
— чырвоны фосфаркрасная медь хим.
— чырвоная медзькрасное каление физ., тех.
— чырвоны напалкрасная линия архит.
— чырвоная лініякрасный товар уст.
— картунакрасная дичь охот.
— каштоўная дзічынадолг платежом красен посл.
— што вінен, аддаць павінен— пачэсны кут, покут
См. также в других словарях:
Первый Национальный канал Белорусского радио — белор. Першы Нацыянальны канал Беларускага радыё … Википедия
Translations of The Lord's Prayer — The Lord s Prayer is a common tool used to compare languages. Since the publication of the Mithridates booksTwo examples are Mithridates de differentis linguis , Conrad Gessner, 1555; and Mithridates oder allgemeine Sprachenkunde mit dem Vater… … Wikipedia
Купреев, Николай Семёнович — Николай Семёнович Купреев Мікола Сямёнавіч Купрэеў Дата рождения: 25 мая 1937 … Википедия
Глебов, Евгений Александрович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Глебов. Евгений Александрович Глебов белор. Яўген Аляксандравіч Глебаў … Википедия
отъстоупити — ОТЪСТОУП|ИТИ (380), ЛЮ, ИТЬ гл. 1.Отойти, удалиться: [зверь] на землю поникъ. плещи ми дасть. и ѿстѹпи съ пѹти. (παραχωρεῖ) ЖФСт к. XII, 146 об.; ѥдинъ отъ нихъ тихы шедъ и ставъ послѹшааше… таче мало отъстѹпивъ и се начьн˫аше рам˫ано шьствовати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Отдел А восточных среднерусских говоров — … Википедия
навет — присл. Гж. Навіть. Навет не знам што одповісти … Словник лемківскої говірки
